Фільм-міркування, ідея якого – дослідити створення міфу про Донбас, керуючись архівними матеріалами документального та ігрового кіно. Сюжет картини розгортається у двох площинах. Перша – життя очима радянської пропаганди та Донбас як вітрина ідеології. Друга – життя реальне, приховане від зайвих поглядів. У фільмі використані архівні матеріали та записи інтерв'ю з колишніми жителями Донбасу, які стали очевидцями і жертвами російської агресії. Життя обіцяло бути симфонією праці, радості й добробуту, але виявилося оманою й маніпуляцією. Ілюзій більше не лишилося. Симфонія Донбасу перетворилася на какофонію Донбасу.
Ігор Мінаєв – режисер кіно і театру, сценарист. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого на відділенні кіно за спеціальністю «Кінорежисура» від 1972 до 1977 року.
Вибране: Холодний березень (1988), Перший поверх (1990), Підземний храм комунізму (1991), Далеко від Сансет-бульвару (2006), Блакитна сукня (2015)
