Продовжуємо знайомство з фестивальним журі, що обиратиме переможців у трьох традиційних конкурсах: DOCU/ПРАВО, DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/КОРОТКО.
На черзі – судді конкурсу DOCU/ЖИТТЯ, де представлені повнометражні документальні стрічки, виконані в жанрі креативної документалістики, в яких правозахисні проблеми розкриваються за допомогою виразних художніх засобів.
Мелісса Ліндґрен (Швеція) – куратор та розробник проектів у культурній царині Швеції
Мелісса Ліндґрен є програмною директоркою шведського фестивалю документального кіно Tempo, якому в березні цього року виповнюється 17 років. Від початку головною метою фестивалю було показати шведам фільми, яких вони ніде більше не мали би змоги побачити. Сьогодні ж Tempo виходить за рамки екрану й стрімко перетворюється на помітний далеко за межами Швеції крос-медійний форум, що концентрується на фотографії, радіо та експериментальних проектах у різних жанрах, залишаючись так само відданим ідеалам документалістики.
Перехід фестивалю на новий рівень – цілковита заслуга Мелісси Ліндґрен, 28-річної випускниці Гетеборзького університету зі спеціалізацією в кураторстві кіно та відео. Мелісcа з неприхованою гордістю зізнається, що широка крос-медійна складова Tempo – ідея, яку вона виношувала роками і дуже тішиться з її втілення. Друге дітище Мелісси – найбільший квір-кінофестиваль Швеції Cinema Queer.
Спеціально для цьогорічного Docudays UA Мелісса підготувала програму найкращих фільмів фестивалю Tempo. Як відомо, шведи вважають себе народом із широкими поглядами, тому й кіно там знімають особливе. Усі три стрічки, що потрапили до добірки «Tempo презентує», здивують глядачів своїм креативним підходом до жанру документалістики та розширять уявлення про те, як сьогодні можна знімати неігрові фільми.
Мелісса народилася у Стокгольмі, закінчила Гетеборзький університет зі ступенем магістра образотворчого мистецтва зі спеціалізацією в кураторстві кіно та відео. 2009 року почала працювати на документальному фестивалі Tempо. Також вона є співзасновницею та директоркою Міжнародного кінофестивалю Cinema Queer.
Альона ван дер Хорст (Нідерланди) – режисерка
Нідерландська режисерка Альона ван дер Хорст народилася в Росії, де й провела перші роки життя. У ранньому віці вона разом із сім’єю виїхала до Нідерландів. Коли прийшов час обирати фах, Альона вирішила спробувати себе у перекладацькій діяльності. За спеціалізацію вона обрала культуру першої батьківщини: в Амстердамському університеті вивчала російську мову та літературу.
Після того, як Альоні вперше довелося спостерігати зйомки документального кіно, майбутня режисерка зрозуміла, що це – саме те, чим вона займатиметься далі. Наступні кілька років вона вивчала режисуру в Кіноакадемії Нідерландів. Уже перша стрічка Альони «Пані з білим капелюхом» (1997) отримала широке визнання. Відтоді вона отримала численні нагороди за інші свої фільми. Найчастіше кінокритики відзначають її авторський поетичний підхід.
До речі, аудиторія Docudays UA вже мала нагоду познайомитися з неповторною режисерською манерою Альони. У 2013 році її поетична, чуттєва і красива стрічка про жінок та їхнє тіло, була показана в рамках позаконкурсної програми DOCU/ART.
Ван дер Хорст створила п'ять документальних фільмів, що отримали міжнародні нагороди. Вивчала російську літературу в Амстердамському університеті та режисуру в Кіноакадемії Нідерландів. Їй було присуджено нагороду Яна Кассіеса за поетичну кіномову.
Ігор Гайдай (Україна) – фотограф
Ігор Гайдай каже, що не випускав камери з рук ще з 4 класу. Коли надійшов час вирішувати, де вчитися після школи, він без жодних вагань обрав Інститут ім. Карпенка-Карого, спеціальність кінооператор. Його дипломна робота – стрічка «Дракон» (реж. Антоніс Пападопулос) здобула перемогу на кінофестивалі «Молодість». Але далі була лише фотокамера. Донедавна широкій публіці Ігор Гайдай був відомий як рекламний фотограф: його світлини прикрашали український і зарубіжний глянець.
Потім розпочався період портретів: «Українці. Початок третього тисячоліття», «РАЗОМ.UA», «9 місяців + 3 дні», і звісно «Обличчя Майдану» – серія, яку він з успіхом показав у багатьох країнах світу. Зокрема, торік «Обличчя Майдану» дивилися на гостей нашого фестивалю, а з жовтня до грудня проект був показаний у п’яти містах України у рамках Мандрівного Docudays UA. «Майдан зрушив із місця багато процесів у нашій країні, які давно не відбувалися. Там усі люди були братами, носіями свободи та європейських цінностей, таких як прозорий бізнес, нормальні стосунки між людьми, та між громадянами і владою, здорове суспільство. Ці фото – для того, щоб ми про це не забули і по-філософськи переосмислили ці доленосні події», – розповідає про серію автор.
Цього року Ігор Гайдай – майстер, що вміє побачити та підкреслити індивідуальність людини у натовпі, фотограф із філософським світовідчуттям, разом з іншими суддями шукатиме серед учасників конкурсу DOCU/ЖИТТЯ стрічки, виконані в жанрі креативної документалістики, в яких загальнолюдські проблеми розкриваються за допомогою виразних художніх засобів.
Ігор Гайдай – засновник та співвласник ТОВ «Гайдай студія» та галереї «Камера», автор трьох фотокниг: «Українці. Початок третього тисячоліття», «9 місяців + 3 дні», «РАЗОМ.UA». У 1985 році закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого за спеціальністю «Кінооператор». У складі ініціативної групи започаткував Спілку фотохудожників України.
