Цього року у нашій команді модераторів зібралися цікаві і творчі особистості: режисери, журналісти, перекладачі та активісти. Вони допомагатимуть глядачам розставляти акценти після перегляду стрічок та розуміти авторів фільму, що їдуть на фестиваль з усього світу. А перед тим ми попросили модераторів коротко написати про себе. Отже, знайомтесь!

Олексій Бобровников, програма ЕФЕКТ ГРУЗІЇ

Журналіст, автор документальних фільмів. Проходив стажування в агентстві Рейтер на курсах для міжнародних кореспондентів у Бейруті. За фільм-розслідування «Вакцини: бізнес на страху» 2009 року отримав спеціальний приз міжнародного фестивалю DetectiveFEST (проводиться в Москві за підтримки ООН). Навесні 2011 року вийшов в ефір фільм «Катинь: листи з раю», присвячений загибелі польських офіцерів за часів сталінського режиму. Фільм було створено знімальною групою Олексія Бобровникова за підтримки та фінансування посольства Республіки Польща в Україні. У 2011-2013 роках жив і працював на Кавказі. Метою подорожі було написання етнографічного путівника, заради чого автор об’їхав на велосипеді прикордонні райони Грузії, збираючи свідчення та спостерігаючи за напів’язичницькими ритуалами, які досі є актуальною частиною місцевого життя. Книга «Краями Грузії» вийде з друку цього квітня у видавництві «КСД».

Максим Буткевич, конкурс DOCU/ПРАВО 

Працював журналістом (переважно, хоча й не лише, міжнародником) на українському ТБ і на Всесвітній Службі Бі-Бі-Сі. Однак освіта не журналістська, а – філософія (КНУ ім. Т.Шевченка) і прикладна антропологія (University of Sussex), за які обом вишам надзвичайно вдячний. Віддавна беру участь у соціальних, громадських протестних ініціативах – і тому позначення «активіст» сприймаю за честь. Радий бути причетним до маленького, напівпартизанського київського проекту «Без кордонів». Сприймаю будь-яку дискримінацію як огидну й гідну спротиву; притулок і солідарність – як те, що робить можливою всю нашу людську історію; свободу пересування – як невід’ємне право людини. Натепер основна сфера діяльності – намагання допомогти вимушеним переселенцям (в якості координатора «Ресурсного центру для вимушених переселенців») та біженцям (передовсім – з пострадянських країн). Тішуся і вдячний, що вже який рік поспіль маю честь модерувати правозахисний конкурс DOCU/ПРАВО. Бачив, як Docudays UA з «просто» цікавезної кіно- та правозахисної події, зусиллями команди фестивалю, став одним зі знакових явищ сучасної України.

Олександр Виноградов, конкурс DOCU/КОРОТКО та РЕТРОСПЕКТИВА Альони ван дер Хорст

Уже другий рік поспіль я модеруватиму конкурсну програму DOCU/КОРОТКО. Короткий метр – особливе мистецтво. За освітою я філолог і в літературі понад усе ціную здатність таких авторів, як Готорн, Кафка або Борхес, у максимально стислій формі донести ємку думку. Короткометражні документальні фільми подібні до новел або оповідань: їхня лаконічність є результатом колосальної режисерської роботи. У цьогорічній програмі камерні, інтимні історії сусідять із драмами світового масштабу; звичайні люди зустрічаються з неординарними особистостями, які докорінно змінюють їхнє життя; особисті спогади, зворушливі й смішні, контрастують із відстороненими філософськими роздумами про природу людського «я». Усі ці історії, веселі чи сумні, піднесені чи трагічні, є уривками дійсності, фрагментарними й незавершеними, як саме наше життя. Саме тому після показів наші глядачі виходять розчуленими, обуреними, замисленими, але ніколи байдужими.

Ірина Зайцева, конкурс DOCU/ЖИТТЯ та програма DOCU/ДІТИ

У 2004 році закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, факультет іноземної філології. Як перекладач фільмів та редактор каталогів працювала на кінофестивалі «Молодість», Одеському фестивалі, анімаційному фестивалі «КРОК», «Контакт», Docudays UA. Співпрацювала з Французьким інститутом та Британською радою. Писала для кінознавчого часопису «Кіноколо». Як лінійний продюсер та асистент режисера працювала на зйомках декількох повнометражних документальних фільмів, які знімали в Україні зарубіжні режисери, у тому числі стрічки «Англійський хірург» Джеффрі Сміта, який у 2008 році здобув перемогу на Docudays UA. «Маю аж забагато власних творчих планів, до того ж, дуже розмаїтих: зібрати свій театр масок та пантоміми, видати друком бабусині мемуари, записати на диктофон приголомшливі розповіді друзів про Майдан, зняти документальний фільм про одного сільського юродивого, щиро захоплююся тими авторами, які мають волю втілювати до кінця свої повнометражні проекти», – розповідає Ірина.

Роман Зінченко, програма DOCU/ЕНЕРГІЯ

Співзасновник Української мережі енергетичних інновацій Greencubator та ведучий конференції TEDx Kyiv. Вже 6 років пропагує розумну енергетику та сталий розвиток, робить ставку на освіту і просвітницьку діяльність для того, щоб всі ми робили свідомий енергетичний вибір, який звільняє, а не накидає пута енергомонополій. Разом із Greencubator допомагає налагоджувати контакти між бізнесом, освітянами і громадами для скорочення втрат енергії та пошуку нових енергетичних рішень. Переконаний в тому, що Україна має всі можливості, щоб із енергозалежності вибратися в енергетичні лідери. Для цього треба «просто увімкнути увагу».

Катерина Поправка, програми DOCU/ХІТИ та TEMPO ПРЕДСТАВЛЯЄ

Я дуже довго росла до документального кіно. Якоїсь миті дитяче уявлення про документалістику як про щось журналістське, нудне і академічне відступило, з’явилася неймовірна цікавість до того, як документальне кіно змінює та формує реальність. Як воно вихоплює окремі історії із хаотичного життя та складає їх у чіткі наративи; або навпаки — синтезує все знайоме й звичне у надзвичайні медійні форми. Як миттєво переносить тебе в інші точки світу, життя інших людей, поле інших думок. Для мене дві програми цьогорічного Docudays – DOCU/ХІТИ та Tempo представляє — це програми про маленьких людей, які роблять великі справи. І не лише герої, а й документалісти. Ці вісім стрічок – ніби можливість на певний час подивитися на світ та знайомі події очима іншого, спробувати залізти в голову та серце іншого, і можливо потім уявити світ дещо іншим — відкритішим і добрішим. Приходьте на Docudays UA, дивіться документальне кіно та змінюйте світ навколо себе. It's easy if you try (с)

Олена Рибак, програма DOCU/ЕНЕРГІЯ

Я працюю в секторі енергетики з 2008 року в різних ролях. Багато років була директором Європейсько-українського енергетичного агентства – Асоціації, яка об’єднала різних гравців ринку для просування енергоефективності та відновлюваної енергетики. Сьогодні я представляю Раду Агентства, а також є директором австрійської інжинірингової компанії iC consulenten, з якою ми працюємо над втіленням таких проектів. Думаю, боротьба за енергонезалежність – одна з найважливіших битв, яку Україна має виграти. 

Наталка Седлецька, спеціальний показ CINEMA POLITICA

Українська журналістка-розслідувач. Працює автором та ведучою телепрограми журналістських розслідувань «Схеми. Корупція в деталях» – спільний проект Радіо Свобода та Першого Національного телеканалу. Протягом 2013/2014 академічного року Наталка була стипендіатом стипендії імені Вацлава Гавела – спільної програми Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа та Чеського МЗС. Також Наталка працювала у програмах Тендер News та «Знак Оклику!» на телеканалі ТВі.  Вона є членом ініціативи YanukovychLeaks як розслідувач та координатор – робота над знайденими в Межигір’ї документами, які намагались знищити, втопивши у воді. Член журналістської мережі «Orginized Crime and Corruption Reporting Project» (OCCRP). Учасник Руху «Стоп Цензурі!». Наталка отримала численні нагороди у жанрі журналістських розслідувань. Має диплом магістра Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «тележурналістика».

Ірина Цілик, програма DOCU/УКРАЇНА

Так склалося, що в моєму житті є дві основні пристрасті – кіно й література (про сина тут не пишу, бо це неспівставно). Я народилася 32 роки тому в Києві, отримала режисерську освіту в КНУТКІТ ім. Карпенка-Карого. Працювала в рекламі, але згодом зосередилася на роботі в кіновиробництві. Сама як автор сценарію і режисер-постановник зняла дві короткометражки, кінофільми Blue Hour і «Помин». З останнім – спробувала на смак, що таке участь у міжнародних кінофестивалях, якісь призи, прокат. Цього року мала би знімати наступний фільм, але держава поки заморозила більшість проектів, ви ж знаєте. Добре, що в мене є ще й друга моя «пристрасть». Уже досить довго я працюю поетом-пісенником, також я – автор кількох виданих в Україні книжок. До друку готуються дві мої нові книжки – збірка оповідань «Червоні на чорному сліди» у видавництві «Комора» та перший досвід дитячої літератури – «Таке цікаве життя» у «Видавництві Старого Лева». Вважаю за честь, що цього року модеруватиму покази програми DOCU/УКРАЇНА. Завжди щиро вболіваю за ваш фестиваль, не кажучи вже про українське кіно.