У багатьох європейських країнах старі люди підтримують себе у формі. У той час, коли, здавалося б, спортивні клуби втрачають відвідувачів серед молоді, старенькі вибігають на стадіон, щоб позмагатися у національних та міжнародних чемпіонатах. У медіа подібні заходи переважно висвітлюється як «фрік-шоу», де смішні зморшкуваті люди невтомно бігають по колу. Золота осінь дає слово 5 атлетам ветеранам у віці 80-100 років і зображує їхні незвичайні перегони зі смертю, де кожен стрибок, забіг та метання диску – можливість відчути себе людиною, а не «овочем». У своїх довгих життєвих історіях ці люди здолали багато особистих криз та втрат, пережили війни та інші трагедії, дехто навіть переміг у битві з тяжкими хворобами. Тепер їх об'єднує спільна мета: участь у Чемпіонаті світу з легкої атлетики у Фінляндії. Цей фільм розповідає про дуже старих людей, самотність, затерплі шиї та смерть у позитивному життєствердному тоні та з хорошою порцією гумору.
Ян Тенхавен народився у 1969 р. в Ессені, Німеччина. Письменник, режисер документальних фільмів та репортажів у Берліні й Ляйпцизі. З 1998 до 2001-го Ян працював головою канцелярії та кореспондентом в APM Media в Лондоні. Перед цим був репортером на багатьох німецьких телестанціях. З 2001 р. знімає фільми у відділі Мистецтво та Наука для MDR телебачення. З 2007 р. Ян працює з Gebrueder Beetz Filmproduktion. Вивчав соціальні науки й журналістику в Бохумі та Берліні. З 2004 р. викладає в Школі електронних медіа в Потсдамі-Бабельсберзі. Ян був офіційним учасником Documentary Campus Masterschool and RIAS Media Fellow в Університеті Дьюка, США, у 1999 р. У 2010-му за свій перший документальний фільм Золота осіньЯн отримав нагороду на Міжнародному фестивалі документального кіно Hot Docs в Торонто.
