Що відбувається з африканськими мігрантами після отримання статусу політичних біженців? Які проблеми постають перед цими людьми? Чи мають вони шанс на гідне життя в Італії? У Турині в покинутій лікарні живуть понад 200 біженців, які самовільно вселилися туди в грудні 2008 року. Всі вони є легальними мігрантами. Ця п’ятиповерхова будівля розташована в робітничому кварталі й зараз населена біженцями із Сомалі та Судану. На кожному поверсі живе по 80 людей, водогін працює тільки в одній кімнаті на поверх, є електрика, проте нема опалення. Халед, Шукрі та Алі, як і решта, пройшли крізь пекло, аби дістатися Італії. Але життя в невизначеності розбило їхні надії. Три символічні персонажі влаштовують нам глибокий екскурс у теперішню ситуацію в усіх європейських країнах, розповідаючи про їх імміграційну політику і зміни в соціальній структурі, які відбуваються у більшості міст Європи.
Росселла Скіллачі здобула ступінь магістра візуальної антропології та режисури документального кіно в університеті Манчестера (Великобританія). Була асистентом режисера в телевізійних програмах. В Індії працювала над документальним проектом ЄС-Індія. У 2009 році її вибрали для участі у Berlinale Talent Campus. Продюсер і режисер кількох документальних фільмів для RAI, Sky та англомовної версії Аль-Джазіри.
Слухай сюди (2000), Навчання та майстерність (2005), Спів (2007), Шукрі. Нове життя (2010), Інша Європа (2011).
