На Волині у монастирі XVI століття розташований притулок для літніх людей. Але живуть тут і душевно хворі, й колишні злочинці… Здається, автори лише фіксують буденне життя, спостерігаючи за його повільним плином. А перед нами – метафора системи цінностей соціалізму, заявленої в декларації місцевої завідувачки – чи то Ельзи Кох, чи то «Берії у спідниці»: «Социализм – это учет! Сделал доброе дело – запиши!»
Сергій Буковський народився 1960 року в Башкирській АРСР. Вивчав режисуру в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Понад десять років працював на Українській студії документальних фільмів. Документальний 9-серійний телефільм «Війна. Український рахунок» (2003) було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. Народний артист України (2008).
Завтра свято (1987), «А нічка темная була…» (1988), Сон (1989), Дах (1990), Знак тире (1992), Дислокація (1992), Пейзаж. Портрет. Натюрморт (1993), На Берлін! (1995), Десять років відчуження (1996), Міст (1999), Вілен Калюта. Реальне світло (2001), Terra Vermelha (Червона Земля) (2001), Війна. Український рахунок (2002—2003), Назви своє ім’я (2006), Живі (2008)
